Прес-центр Про філію Послуги і тарифи Довідка Ресурси Оплата
Новини поштою

Історична довідка

1. Стан розвитку електрозв’язку в довоєнний період.

В період до 1917 року Полтавщина була однією з аграрних губерній: частка промислового виробництва складала лише 10% загального обсягу виробленої продукції; міське населення становило 7,9% від всього населення.
Галузь зв’язку була представлена поштово-телеграфними конторами та їх відділеннями, які розташовувались в основному в містах та містечках.Поштово-телеграфна контора

 У Полтаві, яка була губернським центром, діяла лише одна поштово-телеграфна контора та одне відділення зв’язку. Місто обслуговувала телефонна станція на 100 номерів, міжміський зв’язок здійснювався по 20-ти низькочастотним каналам. Середньодобовий обмін складав по телеграфному зв’язку до 700 телеграм, по міжміському телефонному зв’язку - до 300 розмов.
Такі види зв’язку як радіомовлення і телебачення не існували.
Загальна протяжність повітряних ліній сільського телефонного зв’язку складала 261 км , які обслуговували 69 абонентів.
Докорінні зміни в розвитку засобів електрозв’язку Полтавщини відбулися з 1918 по 1940 рік. Зокрема по підгалузях:

    • протяжність повітряних ліній міжміського телефонного зв’язку збільшилась до 1700 км; для міжміського телефонного зв’язку впроваджена трьохканальна апаратура ущільнення; середньодобовий обмін становив до 700 розмов;
    • монтована ємність міської телефонної мережі становила 4000 номерів. У 1940 році в Полтаві працювала телефонна станція ємністю 1500 номерів.
    • організовано телеграфний зв’язок з 16-ма районами області по апаратам “Морзе” і магістральний зв’язок з Харковом та Києвом - по апарату “Бодо”; середньодобовий обмін становив 6000 телеграм.
    • на сільській телефонній мережі встановлено 24 ручних телефонних станції в які включено 600 абонентів, телефонізовано 260 сільських населених пунктів, протяжність повітряних ліній склала 1148 км;
    • в 1927 році у Полтаві було введено в дію перший в області радіотрансляційний вузол, що стало початком розвитку проводового радіомовлення; у 1932 році в Полтаві по вул. Жовтневій був встановлений перший гучномовець; на кінець 1940 року в області діяли 43 радіотрансляційних вузли загальною потужністю 8800 ват; мережа проводового мовлення становила 43 тис. радіоточок, з яких в містах 35 тисяч, в сільській місцевості – 8 тисяч радіоточок;

В 1940 році в Полтаві нараховувалось вже 11 підприємств зв’язку.

 

2. Основні етапи відбудови та розвитку електрозв’язку в період з 1945 по 1991 рік.

Все, що було досягнуто в галузі електрозв’язку в передвоєнні роки Колектив зв'язківцівбуло повністю зруйновано в роки Великої Вітчизняної війни. Після звільнення області від фашистських окупантів зв’язківцям Полтавщини довелося фактично заново будувати господарство зв’язку.
Протягом 1943-1947 років в області були виконані першочергові роботи по відновленню всіх засобів електрозв’язку:

    • на кінець 1945 року монтована ємність міської телефонної мережі області становила 2390 номерів;
    • в довоєнному обсязі було відновлене лінійне господарство міжміського телефонного зв’язку вже в 1944 році;
    • повністю відновлений телеграфний зв’язок з районами області по апаратам “Морзе”, з Москвою та Харковом - по апаратам “Бодо”, з Києвом, по апаратам типу СТ-35. В 1945 році 6 районів області було оснащено буквеними апаратами СТ-35, а в подальшому почалось переведення районів на швидкісні телеграфні апарати СТ-2М;
    • відновлення мережі сільського телефонного зв’язку в довоєнному обсязі було завершено в 1947 році;
    • через 2 дні після звільнення Полтави від фашистських загарбників в місті почав працювати радіотрансляційний вузол. На кінець 1947 року було закінчено відбудову мереж проводового мовлення в місті і в області.

 

Період 1950-1980-х років характеризується особливо швидкими темпами розвитку і технічного переоснащення всіх підгалузей зв’язку.

Міжміський телефонний зв’язок

у 1965 році протяжність ліній міжміського телефонного зв’язку становила понад 15 тис км проводів, що майже в 4 рази більше довоєнного рівня. В цьому ж році розпочалось будівництво кабельних та радіорелейних ліній зв’язку. Всього за 2 роки ( з 1965 по 1967) по території області було прокладено 543 км кабелів. До 1970 року було збудовано радіорелейні лінії на Цех телеграфного зв'язку дільницях Полтава - Харків, Полтава – Карлівка, Полтава - Диканька – Опішня, Хорол - Семенівка, Лубни – Орлиця; на кінець 70-х років кабельні та радіорелейні лінії зв’язку з’єднували обласний центр з усіма районами області.
• в цей же період розпочалось впровадження апаратури ущільнення на магістральній та внутрішньообласній мережі. Була введена в дію апаратура високочастотного ущільнення 8-ми і 12-ти ,а потім 24-х та 60-ти канальних систем. Реалізація вказаних заходів дозволила значно збільшити кількість міжміських каналів і надала можливість мати по декілька прямих каналів зв’язку цілодобової дії між обласним центром та районами області. Якщо в 1940 році середня кількість каналів на 1 район становила 1, то в 1967 році – 23 канали. Загальна кількість міжміських каналів зв’язку зросла відповідно з 45 до 590. Середньодобовий обмін міжміських телефонних розмов становив у 1967 році понад 7000;
• з 1961 року в області почала впроваджуватись апаратура 2-х частотної напівавтоматики. На кінець 1970 року працювало вже понад 400 каналів, обладнаних такою апаратурою. В 1980 році на автоматичний спосіб з’єднання було переведено понад 400 міжміських телефонних каналів.

Міський телефонний зв’язок

• загальна монтована ємність міської телефонної мережі складала в Вузол зв'язку (Пушкіна, 25)1967 році 18200 номерів, що більше ніж в 7 разів перевищувало довоєнний рівень; по місту Полтаві монтована ємність становила 6900 номерів. Значно збільшилась кількість квартирних телефонів. На початок 1967 року їх було 5846 або в 49 разів більше, ніж в 1940 році. Крім того, в області працювали 310 таксофонів;
• проводилась робота по автоматизації міського телефонного зв’язку. Перша автоматична телефонна станція ємністю 200 номерів була введена в дію в місті Полтаві в 1959 році, а вже на початок 1967 року в області працювали 16 АТС загальною ємністю 15 тисяч номерів. За 10 наступних років монтована ємність міської телефонної мережі збільшилась до 62 тисяч номерів, кількість квартирних телефонів досягла 35 тисяч, а таксофонів – 1025 одиниць. До 1981 року монтована ємність мережі зросла до 83,7 тис. номерів;
• в 1976 році були завершені роботи по автоматизації міської телефонної мережі області.

Телеграфний зв’язок

Абонентський телеграф• починаючи з 1958 року в області розпочинається впровадження мережі абонентського телеграфу. Перша станція абонентського телеграфу ручного обслуговування на 20 номерів була введена в експлуатацію в Полтаві, в 1963 році вона була замінена автоматичною станцією на 80 номерів;
• в 1963 році була закінчена автоматизація телеграфного зв’язку в області;
• в 1964 році обласний телеграф другим в Україні ввів в експлуатацію ручну станцію прямих з’єднань, а в 1973 році – автоматичну станцію прямих з’єднань на 150 кінцевих ліній і 80 міжміських каналів;
• середньодобовий обмін по обласному телеграфу становив в 1967 році 16 тисяч телеграм;
• на кінець 70-х років станції абонентського телеграфу працювали в усіх райцентрах області. На обласному телеграфі введена в дію телеграфна станція АТА-ПЗ-ПД ємністю 500 кінцевих ліній;
• широкого розвитку набуло в 70-х роках впровадження каналоутворюючої апаратури типу ТТ-17 і ТТ-48, завдяки чому середня кількість телеграфних каналів на один райцентр склала 6.

    Сільський телефонний зв’язок

    Станом на початок 1967 року на мережі сільського телефонного зв’язку : 

    • працювали 210 станцій, з них 138 автоматичних, загальною ємністю 8390 номерів, що в 30 разів перевищувало довоєнний рівень;
    • в 5 разів збільшилась кількість телефонізованих населених пунктів і склала 1175;
    • протяжність повітряних ліній склала 4062 км, на яких підвішено понад 29 тис. км дротів, що в 6 разів перевищує довоєнний рівень;
    • прокладено 1786 км підземного кабелю, якого до 1940 року в господарстві сільського телефонного зв’язку взагалі не було;

    З 1954 року в області розпочалось будівництво Вузол ВТЗвнутрішньовиробничого телефонного зв’язку (ВВТЗ) в колгоспах і радгоспах. На кінець 60-х років ВВТЗ було збудовано в 108 колгоспах. За період з 1967 по 1977 роки:

        • монтована ємність сільських телефонних станцій зросла в 3 рази і склала 24,3 тис. номерів;
        • на мережі працюють тільки автоматичні телефонні станції;
        • теле• фонізовано 78,3% населених пунктів;
        • прокладено 2000 км кабелю КСПП у 80 напрямках, 50 з яких обладнані апаратурою ущільнення;
        • в області працюють 3 системи “Кама”; системи “ІКМ-12”, 76 систем “КНК-6”, 6 систем “КНК-12”;
        • повністю телефонізовано відділення зв’язку, лікарні, прямий зв’язок з райцентрами мають 83% сільськогосподарських підприємств.

    Радіофікація і телебачення

    В 1950 році був розроблений генеральний план радіофікації області, на виконання якого з 1951 року розпочато масову радіофікацію населених пунктів в сільській місцевості. На кінець 1965 року радіофікація області по генеральному плану була завершена..
    Починаючи з 1962 року Полтавська область стабільно має найвищий в Україні показник кількості радіоточок на 100 мешканців. Станом на початок 1967 року цей показник складав 26,6 радіоточок, в той час як по Україні - 18,9 радіоточок.
    В області працювало 228 радіотрансляційних вузлів загальною потужністю понад 450 тис. ват. Мережа проводового мовлення становила понад 458 тис. радіоточок, з яких 68% - в сільській місцевості.
    В 1969 році у Полтаві , а в 1977 році і в Кременчуці впроваджено трьохпрограмне мовлення.
    В 1972 році закінчена радіофікація всіх населених пунктів області. На кінець 1977 року в області нараховувалось  676750 радіоточок, їх щільність на 100 мешканців становила 39,1.

    Телебачення в області почало впроваджуватись в 50-ті роки. Радіотрансляційний вузолЗусиллями зв’язківців та при активній допомозі громадськості збудовані перші малопотужні телевізійні ретранслятори:

      • в 1958 році – в Полтаві
      • в 1960 році – в районному центрі Карлівка
      • в 1962 році – в м. Миргороді.

    Для одержання якісних програм телебачення в 1962 році була збудована радіорелейна лінія Харків – Полтава - Миргород, обладнана апаратурою Р-60. В 1967 році понад 60% населення області мали можливість дивитись телевізійні передачі. Після введення в дію в 1968 році телевізійного ретранслятора в с. Красногорівка практично вся область знаходилась в зоні впевненого прийому телепередач. В 1976 році була проведена реконструкція радіорелейної лінії Харків – Полтава - Красногорівка, а саме:

      • на Красногорівському ретрансляторі встановлено передавач другої телевізійної програми,
      • замінено морально застарілий передавач на Полтавському ретрансляторі.
      3. Розвиток електрозв’язку в умовах незалежності України.

    За роки незалежності Української держави мережа електрозв’язку Полтавщини значно розвинулася.Перша цифрова АТС

    З 1992 році на Полтавщині почали будуватися перші квазіелектронні АТС типу “Квант”.
    У 1993 році побудовано і введено в дію у Полтаві першу цифрову автоматичну міжміську телефонну станцію типу 5ЕSS на 5100 точок підключення. Введено в дію 7536 номерів АТС, в тому числі 1440 номерів у сільській місцевості. Збудовано три телефонні станції у Полтаві на 5000 номерів, близько 1000 номерних АТС – в господарствах області.
    У 1994 році в Полтаві побудовано першу цифрову АТС типу МТ-20 ємністю 10000 номерів. Введено в дію РРЛ Полтава – Кременчук на базі обладнання “Курс-80у” з системою передачі на 300 каналів. Відкрито 2 радіотрансляційних вузла, реконструйовано п’ять, на 1 РТУ впроваджено багатопрограмне мовлення, три програми мовлення додатково на 14540 радіоточок.
    У 1995 році створено два обласні підприємства “Полтавателеком” та “Полтавапошта”. Ведеться невпинна робота по поліпшенню обслуговування населення. Продовжується робота по подальшому впровадженню ефірного радіомовлення. Додатково включено у міжміську станцію 5 ЕSS 12 магістральних і 26 зонових каналів міжміського зв’язку. Введено в дію АТС у селищі Вороніна на 512 номерів.
    У 1998 році реконструйовано кабельну магістраль Полтава – Київ, введено в дію високоякісні цифрові канали. Завершено монтаж і введено в дію першу на Україні електронно-цифрову АТС-56 на 10000 номерів. Із введенням цієї станції її абоненти отримали можливість користуватися додатковими видами обслуговування. В цьому ж році “Полтавателеком” реорганізується у Полтавську дирекцію УДПЕЗ “Укртелеком”.
    У 1999 році завершено черговий етап реструктуризації, проведено корпоратизацію підприємства і у грудні підприємство зареєтровано як ВАТ “Укртелеком”.
    У 2000 році у підгалузі проводового мовлення активно велася робота по ремонту лінійних споруд та заміні застарілого лампового обладнання на транзисторне. Щільність радіоточок на 100 сімей складала 75,5.

    Ремонт лінійних спорудРосте щільність телефонів: їх мають майже 44 сім’ї із 100. Побудовано нові цифрові АТС у Кременчуці (АТС-74 5ЕSS – 5000 номерів), Лубнах (SI-2000 –1200 номерів), смт. Кобеляки (АТС “Донець” – 768 номерів).
    В сільській місцевості замінено близько 19 станцій координатної системи на цифрові АТС загальною ємністю 4,5тис. номерів.
    Проведено розширення двох діючих АТС у Полтаві загальною ємністю близько 3 тис.номерів.
    2001 рік. Побудовано нові цифрові АТС у Кременчуці (АТС-74 5ЕSS - 5000 номерів), Лубнах (SI-2000 -1200 номерів), смт. Кобеляки (АТС "Донець" - 768 номерів).
    В сільській місцевості замінено близько 19 станцій координатної системи на цифрові АТС загальною ємністю 4,5тис. номерів.
    Проведено розширення двох діючих АТС у Полтаві загальною ємністю близько 3 тис.номерів.
    2001 рік. Цифровізація охоплює не тільки станційні, але й лінійні споруди. Протяжність волоконно - оптичного кабелю на сільських з'єднувальних лініях телефонної мережі склала 71,4 км - Миргород -Сорочинці; Кобеляки - Бутенки; Опішня - Зіньків, а на міських 22 км.
    Продовжується модернізація діючих таксофонів. В усіх райцентрах області замінено морально застарілі та фізично зношені телеграфні апарати на електронні. Мережі абонентського та міжнародного телеграфування інтегровано в єдину мережу АТ/Телекс, що забезпечило всім абонентам області виходи на телеграфну мережу всього світу.
    2007 рік. На сьогоднішній день на місцевій телефонній мережі Полтавської філі ВАТ "Укртелеком" діє 664 АТС загальною монтованою ємністю 382тис. 898 номерів, зокрема:
             на міській - 119 АТС, монтованою ємністю 311 тис. 851 №№,
             на сільській 545 АТС, монтованою ємністю 71 тис.047№№.
    В області продовжується активний розвиток новітніх технологій. В області Полтавська філія ВАТ "Укртелеком" забезпечує роботу 25 районних вузлів мереж передавання даних, надає послугу "Відкритий доступ" до всесвітньої мережі, завдяки якій наші абоненти мають можливість працювати у мережі Інтернет без укладання договору, без карток, в кредит за умови наявності вдома комп'ютера і модему. Сьогодні послугами Інтернет за договірними відносинами користуються 13 тис. 520 абонентів.
    Зараз на Полтавщині повним ходом йде впровадження ще однієї сучасної послуги - ADSL - підключення до Інтернет, що має власну торгову марку "ОГО". Ця послуга дає можливість одночасно на високій швидкості працювати в Інтернеті і розмовляти по телефону, скачувати музику, відео. Працівниками Полтавської філії побудовано мережу широкосмугового доступу в усіх районах Полтавщини, і в цьому році, практично, всі наші абоненти зможуть скористатися цією надзвичайно зручною послугою "ОГО!".
    У Полтаві, Кременчуці, Лубнах, Миргороді та Лохвиці працює 6 пунктів колективного користування послугами Інтернет, де долучитися до сучасних послуг мають можливість усі бажаючі.


    Полтавська філія ПАТ «Укртелеком»
    Довідка за телефоном: 0-800-506-800
    Поштова адреса: Україна, Полтава, 36000, вул. Жовтнева, 33

    Зворотний зв'язок